Сила в капцях: як хусити повернулися у велику гру та хто знімає вершки з нової війни на Близькому Сході

За останні декілька тижнів громадянська війна у Ємені розгорілась з новою силою – проіранські єменські хусити розпочали повномасштабний наступ на урядові війська, що підтримуються Саудівською Аравією, а перемир’я, що трималося понад чотири роки, остаточно зруйнувалося. Повстанці, які контролюють північно-західну частину країни, атакували міжнародний аеропорт Ер-Ріяда та завдали ударів по інфраструктурі найбільшої нафтової компанії у світі Saudi Aramco. Після тритижневого успішного просування уздовж західного узбережжя країни бойовикам вдалося захопити міста, розташовані поблизу протоки Баб-ель-Мандеб – стратегічно важливої для світової економіки. Міжнародно визнаний уряд Ємену за підтримки саудитів спробував перейти у контрнаступ: на початку жовтня голова Президентської ради Рашад аль-Алімі оголосив про повномасштабну кампанію з повернення контролю над країною. Як повстанці в мемних капцях і з постійним катом за щокою відновили сили для нового наступу та чому мають успіхи, чи вдасться хуситам створити нову велику кризу на Близькому Сході та кому вигідна їхня перемога – розповідає 24 Канал. Ще у липні цього року хусити, відомі також як "Ансар Аллах" ("Партизани Аллаха" – 24 канал), за допомогою дронів та ракет завдали ударів по нафтових об’єктах Саудівської Аравії, здійснили серію провокацій та оголосили про "морську блокаду" саудівських портів, розташованих на узбережжі Червоного моря. Це фактично поклало край хиткому, але все ж чотирирічному перемир'ю, яке у квітні 2022-го року за посередництва ООН було узгоджено між Саудівською Аравією, офіційним єменським урядом разом із союзними формуваннями та рухом "Ансар Аллах". У серпні 2026-го хусити неодноразово завдавали ударів по контрольованому урядовими військами місту Моха, а також по його порту та прилеглих позиціях за допомогою балістичних ракет, безпілотників і замінованих човнів. Водночас вони намагалися проникнути за лінію фронту на заході провінції Таїз. Саме в цей момент всі згадали про єменських інсургентів у капцях, а 24 Канал присвятив їхній діяльності окрему велику статтю. Тепер можна стверджувати, що ті серпневі операції були розвідкою перед повномасштабним відновленням активності. Підготовчі атаки дозволили хуситам виявити ключові оборонні позиції, оцінити час підходу підкріплення та перевірити, як підконтрольні уряду формування реагуватимуть на одночасний тиск. Уже наступного місяця внаслідок блискавичного наступу хуситів під їхній контроль перейшло до 130 кілометрів південно-західної берегової лінії Червоного моря. 10 вересня 2026-го, після відступу урядових сил, повстанці захопили портове місто Моха, а також стратегічно важливі острови Зукар, Ганіш і Перім (Маюн), що розташовані у Баб-ель-Мандебській протоці. Хусити захопили місто Моха і взяли багаті трофеї – дивіться відео: Швидкість, з якою обвалилася оборона, пояснюють роз'єднаністю антихуситського табору. Збройні формування, що обороняли узбережжя проти хуситів, зокрема "Сили національного щита", "Бригади гігантів" і "Бригади Тіхама", насправді не є регулярною армією, а лише здебільшого узгоджені з урядом і діють під своїм окремим керівництвом. Тобто фактично одні польові командири воювали проти інших польових командирів, що мали власні цілі і не мали особливої мотивації воювати до останнього. За декілька днів сили "Ансар Аллах" розпочали активний наступ з метою повністю оточити Таїз – третє за величиною місто у Ємені, контроль над яким відкриває шлях до теперішньої столиці міжнародно визнаного уряду – міста Аден (нагадаємо, що традиційна столиця – Сана – вже 12 років перебуває під контролем хуситів. Як і чому це сталося – розкажемо далі). Відчувши нарешті справжню загрозу, 4 жовтня єменський уряд оголосив операцію «Світанок Ємену», розгорнувши повномасштабну кампанію проти сил хуситів. За інформацією Al Arabiya, урядові сили за підтримки саудівської авіації відбили частину територій біля узбережжя Червоного моря, повернули під контроль Моху і розпочали боротьбу за оточений повстанцями Таїз. Територія, що контролюється хуситами та позиції, які внаслідок контрнаступу відбили урядові сили Ємену / Інфографіка – Бі-бі-сі Ця операція спрямована на відновлення цілісності Республіки та поширення повноважень держави та її інституцій на всю територію країни, – заявив голова Президентської ради та міжнародно визнаний лідер Ємену Рашад аль-Алімі. Хусити відповіли на наступ в іранському стилі – почали бити по території Саудівської Аравії. Окрім обстрілів нафтової інфраструктури, повстанці завдали серії атак по аеропортах. Зокрема, 10 жовтня під час удару по міжнародному аеропорту імені короля Халіда в Ер-Ріяді 13 людей загинули та понад 300 дістали поранення. Вже наступного дня той самий аеропорт зазнав повторного обстрілу, що призвело до загибелі ще однієї людини. Хусити били балістичними ракетами, які, як запевняють, зібрали власними руками в печерах за допомогою креслень, нібито створених за допомогою ШІ. Звісно, це не вся правда, на 99% тут є рука Ірану, який традиційно виступає “старшим братом” для повстанців (але не тільки його – дочитайте до кінця, щоб дізнатися, хто стоїть за балістичною програмою хуситів). Дійсно, всі ці історії успіху про майстрів створення унікальних промтів замість нейрослопу з єменських печер більше схожі на прикриття та нову версію про "народ Донбасу, який випадково знайшов зброю в шахтах". Натомість реальність може бути далеко не такою ШІ-оптимістичною. Втім, факт залишається фактом – ракети безперешкодно подолали понад 1000 кілометрів і стали сюрпризом для Саудівської Аравії, адже попередження про атаку не було. До речі, вже за часів Трампа Королівство отримало важливий і почесний статус основного союзника США поза межами НАТО, втім, ця номінація не врятувала цивільних в аеропорту. 13 жовтня під атакою опинилася штаб-квартира компанії Saudi Aramco у Дахрані. У відповідь Ер-Ріяд завдав удару по нафтосховищу поблизу Сани, після чого речник хуситів заявив про намір продовжувати атаки вглиб країни. 15 жовтня повстанці обстріляли Президентський палац в Адені, а 17 жовтня – міжнародний аеропорт міста. Головна мета повстанців та сама, що й раніше – утвердитися як єдина влада в усьому Ємені. Рух "Ансар Аллах", який виник ще на початку 1990-х років, уже два десятиліття бореться із єменським урядом за контроль над територією всієї країни. Хусити на прогулянці. Зверніть увагу на їхні щоки та руки одного з партизанів. Це місцевий наркотик "Кат". Він виконує ту саму функцію, що й "первітін" для Вермахту в роки Другої світової війни, і є одним з секретів успіху інсургентів / фото – AFP Партизани виросли на основі зейдизму, специфічної релігійної й культурної гілки шиїтського ісламу, до якої належить близько третини населення Ємену. Організацію створили на базі об’єднання "Молодь віруючих" і назвали на честь засновника Хусейна аль-Хусі, якого 2004 року вбили єменські урядові сили. На початку 2000-х років хусити підняли кілька повстань проти авторитарного президента Ємену Алі Абдалли Салеха. Після "Арабської весни" повстанці почали швидко здобувати популярність та накопичувати ресурси. 2014-го року хусити захопили Сану й змусили уряд тікати до Адена. Хусити є владою в частині Ємену вже понад десятиліття / Фото – Getty Images У 2015-му році вони взяли під контроль значну частину західного Ємену, що спонукало очолювану Саудівською Аравією коаліцію втрутитися на підтримку уряду. За даними ООН, відтоді бойові дії забрали життя понад 377 тисяч людей і спричинили одну з найгірших гуманітарних криз у світі: наразі понад 22 мільйони осіб у країні потребують тієї чи іншої допомоги. Нинішній лідер хуситів Абдулмалік аль-Хусі заявив про прагнення отримати доступ до доходів країни від нафти й газу, зупинки саудівських військових операцій у Ємені, компенсацій за війну та припинення підтримки Ер-Ріядом міжнародно визнаного уряду. Крім того, він наголосив, що Саудівська Аравія й Ємен мають забезпечити вільне пересування через порти та аеропорти, які контролюються хуситами. Політика лідера руху "Ансар Аллах" Абдулмаліка аль-Хусі охоплює все: від фінансової вигоди та військової перемоги над суперниками до прагнень розширити владу й вплив у всьому регіоні. / Фото – AFP Але ключовою стратегічною ціллю теперішнього наступу хуситів є встановлення контролю над Баб-ель-Мандебом – протокою, що з'єднує Червоне море з Аденською затокою та Індійським океаном та є одним з найважливіших морських шляхів у світі. Саме нею різноманітні товари потрапляють з Азії до західних країн, а сира нафта і скраплений газ транспортується із арабських держав на європейські та північноамериканські ринки. Для Ірану рух "Ансар Аллах" – це важлива інвестиція та найбоєздатніша група, що входить до так званої "Вісі Опору" – групи проіранських угруповань, членами якої є також ліванська "Хезболла", "Ісламський спротив" і "Сили народної мобілізації" в Іраку, афганська "Ліва Фатіміюн", пакистанська "Ліва Заїнабіюн", а також ХАМАС і рух "Ісламський джихад" у Палестині. Контакти між Тегераном і хуситами почалися ще в 1990-х роках, і з того часу зв'язок між ними лише міцнішав. Завдяки допомозі Ірану рух перетворився з невеликої повстанської групи, що переховувалась в горах Ємену, на армію, що налічує сотні тисяч бійців та контролює третину країни. Повстанці із плакатами, на яких зображений покійний Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, на демонстрації в підтримку Ірану у війні проти США / Фото – iranintl.com Сьогодні арсенал повстанців налічує балістичні й крилаті ракети, різноманітні ударні дрони, безпілотні катери та морські міни, якими вони атакують кораблі в Червоному морі й цілі на території Саудівської Аравії. Втім, Іран не просто постачає хуситам зброю, а допоміг створити автономну систему військово-промислового комплексу. Завдяки їй тепер навіть якщо прямі канали постачання з Ірану будуть перекриті, хусити можуть збирати в невеликих майстернях у горах дрони та ракети з усього, що є під рукою. Саме завдяки Тегерану хусити володіють балістичними і крилатими ракетами. / Фото – Mohammed Huwais/AFP Тегеран підтримує повстанців і фінансово. За даними Мінфіну США, Іран допомагає хуситам заробляти понад 2 мільярди доларів на рік на нелегальній торгівлі нафтою. Ці гроші доповнюють власну систему доходів, яку хусити збудували на підконтрольних територіях: податки, митні збори та релігійні пожертви. Після 2024-го року значення хуситів для Тегерана зросло ще більше. Падіння режиму Башара Асада в Сирії та жорстка війна з Ізраїлем, що суттєво послабила "Хезболлу" в Лівані, залишили "вісь опору", яку Іран будував десятиліттями, суттєво виснаженою. На цьому тлі хусити стали найціннішим активом і найважливішим регіональним союзником Тегерана. На відміну від інших проіранських угруповань, хусити все-таки зберігають певну автономію у своїх рішеннях і діях. Але такий патрон, як Тегеран, дозволяє отримати партизанам не лише зброю і гроші, а і допомогу від інших союзників Ірану – Китаю та Росії. За інформацією Bloomberg, Китай лицемірно наголошує на необхідності дотримання миру на Близькому Сході і одночасно постачає хуситам товари подвійного призначення, які мають як військове, так і цивільне застосування. Широкий доступ до китайських комплектуючих – від двигунів та електроніки до GPS-модулів і композитів – дозволяє хуситам вільно купувати більшість деталей для ударних БПЛА через звичайні торговельні мережі. Китайські матеріали подвійного призначення, що, ймовірно, хусити використовують для виробництва ракет, конфісковані урядом Ємену на борту CMA CGM Verdi, порт Аден, червень 2025-го року / Фото – The Aden Counter Terrorism Unit Російська підтримка хуситів є частиною стратегії Кремля, яка полягає у глобальному протистоянні Заходу та посиленні ворожих до нього збройних угруповань. Москва не заявляла про пряму допомогу, але за даними Al Jazeera, саме завдяки розвідувальній інформації від росіян хусити змогли захопити узбережжя Червоного моря та здатні завдавати ударів по Саудівській Аравії. У 2024-му році рух "Ансар Аллах" зобов’язався гарантувати безпечний прохід російських кораблів у Червоному морі. Повідомлення також вказували на причетність хуситів до вербування "сотень" єменців для участі в бойових діях у складі російських сил проти України. Два російські державні інформаційні агентства, "РИА Новости" та ТАСС, також підтримують зв'язки із проіранськими повстанцями. 12 жовтня 2026-го заступник міністра закордонних справ Росії Георгій Борисенко підтвердив журналістам, що Росія вже давно підтримує контакти з угрупованням "Ансар Аллах", додавши, що "це добре відомо". Якщо Іран хусити вважають своїм найближчим союзником, а Китай та Росію друзями, то Саудівську Аравію – найбільшим ворогом. Ер-Ріяд вплутався в єменську війну майже одразу після того, як хусити у 2014-му захопили Сану й змусили уряд президента Абд-Раббу Мансура Хаді тікати. У березні 2015-го королівство очолило коаліцію з десяти країн і розпочало авіаудари по позиціях повстанців, щоб повернути владу Хаді. Проте операція, яку тоді розпочав молодий наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, перетворилася на найдовшу війну в сучасній історії королівства. Бійці хуситів позують біля уламків збитого F-15 Королівських повітряних сил Саудівської Аравії / Фото – Houthi Media Center Саме через підтримку Ер-Ріядом міжнародно визнаного уряду Ємену хусити зненавиділи саудитів і звинувачують королівство у всіх своїх проблемах. Лідер хуситів Абдулмалік аль-Хусі навіть заявив, що саудити негідні володіти Меккою, та припустив, що його прибічники значно краще впоралися б із захистом найсвятішого міста ісламу. Як пояснили повстанці, удари по території Саудівської Аравії були відповіддю саудитам за те, що Ер-Ріяд позбавив їх можливості вести морську торгівлю та перекрив повітряний простір над районами Ємену, що перебувають під їхнім контролем. Але останньою краплею стала атака повітряних сил королівства по злітно-посадковій смузі Міжнародного аеропорту Сани, саме тоді, коли делегація хуситів поверталась літаком з Ірану. До власних мотивів додається інтерес найбільшого союзника хуситів – Тегерана. Саудівська Аравія є головним регіональним суперником Ірану, а після закриття Ормузької протоки Ер-Ріяд змушений був перенаправити значну частину нафтового експорту до портів Червоного моря. Тож саме цей запасний маршрут тепер став мішенню: за даними Crisis Group, транзит саудівської нафти через Баб-ель-Мандеб скоротився майже до нуля, а нафтопровід "Схід – Захід" зупинили після ударів по насосних станціях. Іран фактично отримав змогу тиснути на саудитів, не втягуючись у прямий конфлікт із королівством. Війна в Ємені уже впливає на світову економіку, особливо на ринок нафти. Міжнародні біржі реагують на кожну нову атаку: після численних атак хуситів на Саудівську Аравію і удару по аеропорту в Ер-Ріяді нафта марки Brent підскочила до 110 доларів за барель, а Міжнародне енергетичне агентство попередило, що обмеження на ринку дизеля можуть тривати до 2027 року. Найбільше виграє від такого розвитку подій Іран. Через війну Трампа проти Тегерана Ормузька протока залишається закритою, і тепер під загрозою опинилася й альтернативні шляхи постачання нафти та газу з арабських держав. Нафтопровід "Схід – Захід", яким саудівська нафта йде до порту Янбу на Червоному морі, зазнав ударів, а транзит через Баб-ель-Мандеб скоротився майже до нуля. Іран без прямої участі отримує важіль тиску на головного регіонального суперника. Показово, що міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі телефонував саудівському колезі, щоб обговорити ескалацію та запевнити, що Іран тут ні до чого. Для Росії висока ціна на нафту – це завжди велике свято. Чим дорожчою стає нафта і газ на глобальних ринках, а шляхів постачання залишається менше, тим більше зростає попит на російські енергоресурси. Завдяки цьому Кремль отримує додаткові ресурси та гроші для війни проти України. Здатність хуситів захопити весь Ємен виглядає сумнівною: уряд успішно контратакував, відбив частину узбережжя й повернув контроль над стратегічною протокою. Але після заяви Рашада аль-Алімі про намір воювати, доки влада не повернеться на всю територію країни, стає очевидно, що "мирного рішення не буде", а швидкого кінця війни чекати не варто. Уряду допомагає одна з найпотужніше озброєних арабських держав, Саудівська Аравія, проте самої її сили не вистачає, щоб остаточно розбити хуситів. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман і прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф позують після підписання угоди про спільну оборону, Мекка, Саудівська Аравія, 7 серпня 2026 року. / Фото – Saudi Press Agency 5 жовтня Саудівська Аравія, Туреччина й Пакистан погодили активувати заходи стримування й оперативно розгорнути війська в королівстві у межах "Мекканської угоди" – оборонного союзу між країнами, який експерти називають близькосхідним аналогом НАТО. Проте у спільній заяві не уточнюється, яку саме роль виконуватимуть війська. Єгипет теж готовий підтримати Ер-Ріяд у боротьбі із партизанами. Але союзники швидше посилять захист самої Саудівської Аравії, ніж будуть брати пряму участь в операціях проти повстанців. Президент США Дональд Трамп демонструє спадкоємному принцу Саудівської Аравії Мухаммеду бін Салману таблицю американських оборонних контрактів із королівством, Білий дім, 20 березня 2018 року / Фото – Mandel Ngan / AFP Допомогти Саудівській Аравії протистояти хуситам міг би її головний стратегічний партнер – Сполучені Штати Америки. Але Дональд Трамп, за інформацією ЗМІ, спершу відмовив наслідному принцу Саудівської Аравії Мухаммеду бін Салману у проханні вдарити по хуситах, а згодом лише заявив, що розглядає таку можливість. Мабуть, президенту Трампу легше купувати дизель у Росії, тим самим напряму фінансуючи російську війну проти України, ніж розібратися з джерелом підвищень цін на нафту і найбільшим союзником Ірану у регіоні.