Чи замерзатимуть українські міста взимку: що відбувається з енергетикою напередодні холодів

Україна наближається до п'ятої воєнної зими, і всім уже зрозуміло, що цей період не буде простим для енергетичного сектора. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Нещодавно і прем'єр-міністр України Сергій Корецький сказав, що, хоча Україна краще підготувалася до майбутнього опалювального сезону, ніж до попереднього, зима буде складною через посилення російських атак. За його словами, протягом року Україна збільшила генерувальні потужності та забезпечила більше критично важливих об'єктів резервним живленням.

Крім того, посилено захист енергетичної та іншої критичної інфраструктури, збільшено запаси обладнання і запчастин, а також кількість ремонтних бригад та техніки. Тож чи готова енергетична інфраструктура до атак та в якому стані енергетичний сектор зараз – напередодні опалювального сезону?

Стали метою атак: яка ситуація з тепловими електростанціями та теплоелектроцентралями?

Регулярні повідомлення про ворожі атаки та професійна звичка орієнтуватися на найгірший консервативний сценарій не дають приводів для оптимізму. Ворог не змінює своєї мети вчинити гуманітарну катастрофу в Україні та змусити мільйони громадян покинути свої будинки та рухатися на географічний захід.

Щоденно з'являються повідомлення про нові атаки на генерацію та розподільчі системи. Вже відомо про практично повністю зруйновану Херсонську ТЕЦ та одну з ТЕС ДТЕК. Практично всі комунальні ТЕЦ міста Києва стали постійною метою варварських ворожих атак.

Взагалі, в тепловій та комунальній енергетиці зараз найскладніша ситуація. Обладнання, що генерує тепло, має великі розміри, тому його дуже складно прикрити захисними конструкціями. Крім того, воно має відносно тривалий цикл виготовлення. Тому вся увага, як держави, так і громад і зарубіжних партнерів, зосереджена на напрямах резервування систем електричної та теплової генерації, відновленні зруйнованих об'єктів та захисті найважливішого обладнання та систем.

До кінця цього року планується ввести в експлуатацію установки загальною потужністю понад 500 мегават. Для міста середніх розмірів це дуже гарна потужність. Але заплановані потужності, з урахуванням існуючого стану об'єктів генерації тільки Києва, не зможуть гарантувати безпечні умови для життя. Встановлена електрична потужність київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 дорівнює 1450 мегават, а теплова – майже 4000 гігакалорій на годину. Зруйнована Дарницька ТЕЦ забезпечувала теплом десятки тисяч помешкань київського лівобережжя.

Так, триває відновлення десятків об'єктів. Проте вже відновлені об'єкти знову зазнають ворожих атак. Тому перед енергетиками та міськими громадами постає найскладніше завдання: насамперед, максимальна підтримка теплової генерації.

Дещо краща та оптимістичніша картина з об'єктами генерації електроенергії. За роки повномасштабного вторгнення російські агресори навчилися ефективніше знищувати об'єкти генерації в Україні. Їм у цьому, на жаль, допомагають експерти з "Росатому", "Росенергоатому" та "Росенерго". Ворожа тактика змінюється. Протягом 2022 – 2023 років росіяни атакували переважно підстанції. Але потім зрозуміли, що це – універсальне обладнання, яке можна більш-менш швидко відновити або замінити. У перший рік повномасштабної війни українські міста хоча й стикнулися з віяловими відключеннями світла, проте до блекауту справа не дійшла.

Об'єкти генерації відновлювати набагато складніше. Наприклад, теплові електростанції були побудовані за проєктами 1950 – 1960 років минулого століття, тож обладнання для них ніхто вже не виробляє. Якщо воно виходить з ладу чи знищується, чим його замінити? Відновлені та відбудовані станції знову стають головною ворожою метою. Зруйновані об'єкти генерації обов'язково відбудують, і на їхньому місці з'являться нові високоефективні сучасні електростанції. Але лише після завершення бойових дій.

Загроза блекауту: наскільки реальні багатогодинні відключення та чи можна їх уникнути в умовах обстрілів?

Основою української енергетики залишаються атомні електростанції на підконтрольній території – Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська АЕС. Саме енергоблоки АЕС, які забезпечують більш ніж 50% споживання електроенергії в країні. Проте високими є ризики і для цієї генерації, адже росіяни регулярно атакують підстанції, з'єднані з АЕС.

Якщо через значні пошкодження розірвати зв'язок атомної електростанції з енергосистемою, відбувається блекаут. На станції вимикаються усі системи електропостачання, і запускаються аварійні джерела – дизельні генератори. Але вони мають свій обмежений ресурс, і ось тут – головний ризик з точки зору ядерної та радіаційної безпеки.

Фахівці "Енергоатома" та "Укренерго" дуже добре розуміють ці ризики та працюють для їх попередження. Надії на забезпечення українських підприємств та осель електроенергією – це стала робота АЕС та імпорт електроенергії з Європи. За умови збереження та вчасного відновлення систем передачі та розподілу електроенергії, блекауту в Україні можна уникнути.

Багато роботи цьогоріч ведеться і у напрямку будівництва захисних споруд на енергетичних об'єктах. Як повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, на об'єктах, які Росія вважає пріоритетними цілями, вже звели понад 200 захисних споруд.

Не менш важливо і те, що Україна разом із партнерами створює запаси обладнання, щоб оперативно відновлювати інфраструктуру після можливих атак. Загалом енергосектору України допомагають понад 40 країн, а за три роки до Фонду підтримки енергетики залучили понад 2,1 мільярда доларів. Зокрема, в 2026 році партнери вже надали 545 мільйонів доларів США, які спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури та об'єктів генерації.

У часи, коли вітчизняні системи енергопостачання перебувають під ризиком посилених ворожих атак, а стійкість енергосистеми випробовують сотні російських дронів та ракет, важливо розуміти роль децентралізації. В Україні бізнес за останні кілька років зробив величезну роботу, адже побудовано нові сонячні та вітрові електростанції, встановлено потужності для генерації електроенергії і тепла для власних потреб підприємств. У містах все частіше ОСББ встановлюють сонячні електростанції та генератори, адже і домогосподарства зацікавлені у можливості безперервно живити внутрішньодомові системи водо- і теплопостачання.

Чим далі, тим більшу роль відіграє розподілена генерація: газопоршневі та газотурбінні установки, потужність яких складає від 1 до 30 – 40 мегават. Їхнє завдання – не підтримувати енергосистему, а вирішити точкові задачі конкретного бізнесу або комунального підприємства.

Проте головних проблем тут дві. Перша – відносно тривалий період будівництва: для встановлення газопоршневої установки контейнерного типу потужністю до 1 мегавата потрібно три місяці, а потужністю 40 мегават – до 18 місяців. І друга проблема – необхідність знайти фінансування для таких проєктів. Адже побудувати 1 гігават розподіленої генерації коштує 1 мільярд доларів.

Відчутно розподілена генерація впливатиме на енергетичний сектор тільки тоді, коли матиме загальну потужність понад 3 гігавати. Наразі, за даними Міненерго, в країні встановлено близько 1,8 гігавата розподіленої газової генерації.

Зима не буде простою, і про це вже неодноразово заявляли як в центральній владі, так і в меріях великих міст. Проте максимальна підготовка до складних часів – це не лозунги чи попередження про апокаліпсис. Це постійна буденна робота над вдосконаленням усіх систем, над купівлею генераторів і пального, над забезпеченням резервних джерел живлення для водоканалів та іншої життєво важливої міської інфраструктури.

Якщо ця "домашня робота" буде проведена якісно, то навіть за умов посилення ракетно-дронових атак міста і села України мають вистояти, а загроза блекауту залишиться лише в інструкціях для підготовки експлуатаційного персоналу. Наслідки атак українцям не доведеться відчути на собі та на економіці країни.