Екстрена зустріч Віткоффа і Путіна в Пітері: нові плани кінця війни поврали світ
Поки американський спецпосланець Віткофф екстрено зірвався і прилетів до Санкт-Петербурга, у Трампа, здається, остаточно зриває дах щодо бачення війни в Україні. Переговірник Білого дому вже увосьме прибув на територію Росії. П'ять разів він був у Москві, двічі в Пітері – і ось знову північна столиця Росії, де його в аеропорту Пулково зустрів спецпредставник диктатора Кирило Дмитрієв. Повний текст новини

Віткофф вирушив на чергову зустріч із Путіним в якихось чергових гральних декораціях, але головне – з чим саме він туди приїхав і яку ціну за мир намагаються нав'язати Україні. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Оновлений план і норвезькі напрацювання
Цей візит відбувся відразу після інтенсивного дня переговорів в Осло, де Володимир Зеленський зустрівся з лідерами Норвегії, Фінляндії, представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, ЄС і НАТО.
За даними світових медіа, Віткофф повіз кремлівському ватажку письмовий документ із оновленими пропозиціями щодо завершення війни. Йдеться про три масивні блоки: надійні гарантії безпеки для України, повоєнний економічний план та ширшу архітектуру європейської безпеки.
Український президент прямо наголосив, що в документі зафіксовано моделі гарантій, включно з прямим аналогом п'ятої статті Вашингтонського договору НАТО. Американці на словах називають ці гарантії сильними, а сам Віткофф має запропонувати Путіну перехід до прямих тристоронніх переговорів на рівні лідерів – Трампа, Зеленського і Путіна. Більше того, президент Фінляндії Александр Стубб, який дивом усе ще зберігає контакт із Трампом, випромінює оптимізм: мовляв, досягнуто значного прогресу, визначено елементи миру, а в короткостроковій перспективі опрацьовано захист енергетики, посилення ППО та часткове припинення вогню.
Дистанційний диктат і тиск на Київ
Проте за лаштунками цих дипломатичних реверансів ховається зовсім інша картина. До переговорів дистанційно долучається зять і радник Трампа Джаред Кушнер. Поки сам американський президент розкидається заявами про необхідність негайної угоди, його оточення прямо тисне на Україну з вимогою зупинити результативні удари по російських нафтопереробних заводах, Кушнер, як зазначають джерела, поводиться підкреслено прямолінійно й безапеляційно.
Вашингтон чомусь свято вірить: якщо задобрити Москву, зняти обмеження з продажу російського пального й зв'язати руки українським дронам, Путін раптом подобрішає та піде на поступки.
Зеленський чітко дав зрозуміти: Київ готовий до енергетичного перемир'я і взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі, якщо Росія зробить дзеркальні кроки. Ми негайно підтримали цю ініціативу, але що зробив Кремль? Відповів черговою хвилею кривавих ударів по українських містах. Україна не програє цю війну, але ми щодня втрачаємо найцінніше – наших людей і наш час.
Казки про танки в багнюці та паралельна реальність Трампа
На тлі цього дипломатичного човника заяви самого Дональда Трампа дедалі більше нагадують суцільну відірваність від реальності. Жодного вечора не минає без його чергових повчань про те, що Зеленський зобов'язаний негайно укласти угоду, бо "люди втомилися".
При цьому Трамп цинічно заявляє, що в Україні серед цивільних гинуть лише "деякі люди з міста, яке потрапило під удар". Десятки тисяч безневинно вбитих українців, геноцид, знищені вщент Маріуполь, Бахмут і Авдіївка – для нього це просто "деякі люди". Він жодного разу не спромігся приїхати в Україну, зате береться судити про поле бою.
Чого варта лише його нескінченна байка про "дуже дурного російського генерала", яку Трамп переказує із дивною насолодою. Мовляв, у росіян була тисяча танків, які могли за чотири години ідеальною бетонованою трасою долетіти до Києва зі швидкістю 48 миль на годину, але безіменний генерал вирішив звернути на сільгоспугіддя і втопив армаду в багнюці. Трамп щиро вірить у цю кіношну нісенітницю, геть не розуміючи, як українські воїни насправді палили колони окупантів на підступах до столиці.
Так само Трамп сліпо повторює російські наративи про те, що "Росія – це велика машина, яка невпинно просувається вперед". Яке невпинне просування? Відкрийте аналітику ISW та DeepState: після локальних здобутків на початку 2026 року темпи наступу ворога впали до мінімуму. Понад те, починаючи з вересня, Сили оборони змусили окупантів втратити контроль над понад сотнею квадратних кілометрів під час успішних контрударів. Жодних стратегічних проривів у росіян немає.
Ляпас із Москви: чому плани Білого дому приречені
Уся ця миротворча конструкція, яку Віткофф привіз до Пітера, розбивається об глухий кут російського реваншизму.
Поки європейці сподіваються на дипломатичний прорив, а Трамп намагається догодити Кремлю, очільник МЗС Росії Сергій Лавров уже публічно вилив відро помиїв на ці старання. Він відкрито заявив випускникам дипломатичних вишів, що Росія ніколи не піде на політичні поступки заради економічних пряників і не чекає від США жодного дива.
Лавров прямо глузує з американських ініціатив: Захід більше не замовляє музику, повернення до G8 Росії не потрібне, а головна мета Москви – знищення вигаданих "загроз" і продовження агресії. Скільки б Трамп не плазував перед бункерним дідом, як би не намагався виторгувати перемир'я коштом українських інтересів – диктатор сприймає це виключно як слабкість. Москва не хоче миру, вона прагне повної капітуляції України та розвалу системи західної безпеки. І жодні вояжі рієлторів з Уолл-стріт до Пітера цієї кривавої реальності не змінять.