Київ не встиг підготуватися до зими: експертка спрогнозувала, що буде зі світлом, водою й теплом

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповіла членкиня наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine Вікторія Войціцька. Вона пояснила, які ризики залишаються для столиці та чому мешканці лівого берега можуть сильніше відчувати дефіцит електроенергії.

Чому Київ має проблеми з підготовкою до зими?

За словами Вікторії Войціцької, Україна мала почати системну підготовку до російських атак на енергетику ще після складної зими 2022 – 2023 років. Зараз країна має запаси обладнання для ремонтів, газу та досвід відновлення енергосистеми. Однак Росія змінила тактику й почала запускати великі групи дронів, через що енергетикам складніше працювати та швидко ремонтувати пошкоджені об'єкти.

Рівень небезпеки зріс, а часу на проведення ремонтних робіт стало менше,
– зазначила експертка.

Ситуація в різних містах відрізняється. Вінниця та Миколаїв, зокрема, розвивали децентралізовану генерацію, тоді як у Києві частину важливих проєктів почали реалізовувати із запізненням.

Що чекає на Київ взимку: дивитись відео

Чому в Києві можуть виникнути проблеми з водою?

Один із головних ризиків для столиці пов'язаний зі стабільністю електропостачання. Київводоканал щодня має забезпечувати проходження близько 700 тисяч кубометрів води, а для роботи системи потрібна значна кількість електроенергії.

Якщо через російські атаки виникатимуть проблеми з передаванням електроенергії, це може вплинути на роботу насосних станцій і водозаборів.

Без необхідного обсягу електроенергії система не може повноцінно працювати, а додаткові джерела живлення ще не побудовані,
– наголосила Войціцька.

Для стабільної роботи водопостачання недостатньо просто закупити дизельні генератори – необхідно комплексно підготувати систему резервного живлення.

Експертка вважає, що повністю знищити систему водопостачання столиці Росії буде складно. Водночас можливі перебої або запровадження графіків подачі води, тому вдома варто мати запаси питної та технічної води.

Чи вистачить Києву тепла взимку?

Ще один виклик для столиці – забезпечення опаленням житлових будинків. Теплоелектроцентралі виробляють не лише електроенергію, а й тепло, тому проблеми з їхньою роботою можуть вплинути на обидві системи. Одним із рішень є встановлення мобільних котелень, проте наявних потужностей у Києві може не вистачити для всіх житлових районів.

У Києві також реалізували певну кількість таких проєктів, але їх недостатньо. Наскільки я розумію, наявних потужностей не вистачить, щоб забезпечити теплом усі житлові райони, особливо багатоквартирні будинки,
– сказала Войціцька.

Мешканці лівого берега також можуть сильніше відчувати нестачу електроенергії, ніж жителі правого берега. Тому важливо захищати енергетичну інфраструктуру та розвивати альтернативні джерела живлення.

Повністю виключати складні сценарії для енергосистеми не можна. Багато залежатиме від інтенсивності російських атак, захисту енергетичних об'єктів і швидкості ремонтів.

Але зараз ми підготовлені значно краще, ніж тоді. У нас є обладнання для ремонтів, і ми вже знаємо, як відновлювати енергосистему,
– наголосила експертка.

Нагадаємо, що російські війська 20 жовтня влучили в енергетичний об'єкт у Шевченківському районі Києва. Через атаку частково знеструмленими залишилися Шевченківський, Святошинський, Солом'янський і Печерський райони столиці. На місце вирушили екстрені служби. Енергетики почали відновлювати електропостачання за резервними схемами.

Після удару тимчасово зупинявся рух поїздів у столичному метро, а також електротранспорту на кількох вулицях. Згодом роботу метро нормалізували, однак рух наземного електротранспорту на окремих ділянках залишався призупиненим.